ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИМ ГЕРОЯМ,
ЯКІ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ!!!
Стають по черзі в селах на коліна
В містах стають, пошану віддають
Дітей везуть додому в домовинах
А там дощі за ними сльози ллють
Червона глина прибрана в вінках
В страшному сні такого б не наснилось
І грім гримить далеко в небесах
Загинути на своїй Батьківщині…
Ще з молоду покинув ти життя
Не всю любов відкрив своїй дружині,
Недолюбив ріднесеньке дитя.
Батьки, немов у пеклі побували,
За день посивіли, добавили роки.
До раю сина свого проводжали
І сльози тихо капали з щоки
Собою ви закрили побратимів
Пішли у вічність, щоб ми тут жили.
Вже чуєте пісні від херувимів,
Тепер між нами розвели мости.
Лунають постріли угору з автоматів
Від горя стиснулись серця на мить.
Нехай настигне Божа кара гадів!
Нехай земля під ними загорить!
Яку ціну потрібно заплатити,
Щоб мир прийшов і скінчилась війна?
Як горе нашим людям пережити,
Біди багато, мрія лиш одна.
Синє небо, лан жовтавий, красномовна наша мова,
Вітер у степу ласкавий, та ніде не чути й слова.
Всюди тихо, все пустує нікому тепер радіти.
Ненька тихо лиш сумує. кожен мусить воювати.
Мусить брат за брата встати, кров пролити сторіками,
Щоб могли потім сказати, як боролися роками.
Як душею й тілом своїм рідний край, свою вкраїну
Захищав вкраїнський воїн, боронив він як родину.
Кожен муж і брат, і син йшов вперед із автоматом,
Не боявся домовин. Все зробив, щоб не програти.
Та якби не Божа ласка, Божий дух у їх серцях,
Не ангельська свята маска, хто зна що було б із нас.
Тож давайте браття наші, руки всі складем до Бога
За вкраїну помолимось добрим Божим Словом!
Немає коментарів:
Дописати коментар